Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
| Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| 6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
Братцы, накатим менталку, чё!
Сегодня хочу поделиться с вами, чуваки, своей историей, как я колхознул закладки и прикольно провёл время гуляя по магазинам на фенамине. Этот опыт был стимулирующим и в касание, словно наркота давно не глюкала, понимаете? Так что готовьте попкорн и включайте рассказ про нашего повара - меня, комика-наркомана!
Короче, дело было вот как. Я, как обычно, заворачивался в свою комнату, разливая душевные мысли по клавиатуре ноута. Но время шло, а я уже уставал от этой монотонности. В общем, решил я попробовать что-нибудь новенькое. Вспомнил, что у меня остался связанный другом номерок, который обещал забацать метадон. И тут, братва, начались самые крутые перемены в моей жизни!
Метадон, детка, - это отрава для мозга, но каюк так вкусно забирает!
Через пару часов, когда я попрощался с ожиданием на почте, я понял, что изменилось всё. Вдыхая воздух, словно пропитанный метадоном, я отправился гулять по магазинам. Казалось, весь мир ухаживал за мной, раскрывая свои секреты под моими глазами, словно просто так вот!
Я прошмыгнул мимо разных бутиков, чувствуя себя настоящим героем, тот самый супермен, который всегда побеждает. При этом, я обращал внимание на каждую деталь, словно всё было в кинотеатре в 4D. Лампочки светодиодные горели так ярко, будто я находился внутри солнца, а продавцы улыбались мне как счастливые дети, которые только что съели весь шоколад в магазине.
Вообще, хочу сказать, что гулять по магазинам на метадоне - это кайф максимум! Всё такое яркое, насыщенное, словно вселенная решила показать свою мощь. Чёрт возьми, я даже вспылил и решил побаловаться с продавцами!
"Эй, братцы, чё творится? Как ваше дело?" - спросил я, прикидываясь самым стильным парнем в этом месте.
"Ой, прямо к нам пришёл рифмач! Норм прикол, братишка! Мы тут стайлинг продаем, наш товар - бомба!" - ответили мне продавцы, смеясь как озорные школьники.
Они привезли мне кучу шмоток, аксессуаров и всего такого. Я наряжался и примерял всё подряд, представляя себя на модном показе. Боже мой, как я был стильным, страшно подумать! Хотя, наверное, все эти модные штучки были глюкало моим мозгам, но кого это волнует - я чувствовал себя королём дороги!
Тут я заметил пару девчонок, которые остановились и разглядывали меня. Я не смог удержаться и сделал им пару комплиментов, на одно дело.
В общем, я гулял по магазинам до упора, наслаждаясь каждым мгновением и атмосферой счастья, которую метадон создавал в моей голове. Страшно подумать, что все эти эмоции обязаны отраве, ведь метадон - это настоящая отрава для моего организма.
Когда наступила глубокая ночь, я понял, что пора возвращаться домой. Сейчас я чувствую себя уставшим, но счастливым человеком. У меня захлестывает сон, и я вижу, как перед глазами проплывают галлюцинации.
Хорошо, что у меня есть такая возможность рассказать свою историю. Надеюсь, она вас зацепила и подарила немного вдохновения. Но иногда, вот так один раз, можно побаловаться и вкусить запретный плод.